Запрошення у школу
Радо школа зустрічає своїх майбутніх першачків
Шановне дошкільнятко!
Збирайся в перший клас.
Залиш і маму й татка
І в школу йди до нас.
Бо тут тебе чекають
Стежинки Букваря,
Твій клас і дошка, й парта,
І вчителька твоя.
Ти іграшку з полиці
Улюблену візьми.
Вона нам знадобиться,
Як попрацюєм ми.
Тебе матуся й тато
До школи приведуть.
Роботи в нас багато –
Отож, у добру путь.
Тобі, дитинко, в школі
Учитись і рости.
Тож май міцне здоров’я,
І хай тобі щастить1
Пісня « Рідна школа»
1.
Тільки сонечко
зійде,
Дітвора до школи йде.
Рідна школа з нетерпінням нас чекає.
Зустрічає дітвору,
Учить правди і добру,
І читати, і писати нас навчає.
2.
Заливається
дзвінок,
Кличе діток на урок.
Рідна школа всіх запрошує ласкаво.
І дарує нам знання
Щогодини і щодня,
А навчатися і весело, й цікаво!
3.
До п’яти додати два,
Скласти букви у слова.
Школа дружбою навчає дорожити.
Бути справжніми людьми,
Шанувати працю й мир,
Україну і сім’ю
свою любити!
1.Школярики, школярі!
Вас чекають Букварі,
Вас чекають світлі парти,
І просторий клас.
Наша перша вчителька привітає вас.
2. В школі затишно, чудово:
Тиша, праця, навчання.
Найпотрібніші основи
Головних наук – знання.
3.Коридорами без звуку,
Неповторно, без прикрас.
Ходить панночка – Наука
І заходить в кожен клас.
4.Всім дарує так старанно
Дуже цінні відкриття,
Щоб людина бездоганно
Сміло входила в життя.
Пісня « Казала мені мати»
Казала мені мати
До школи ся збирати.
І я часу не гаю,
До школи поспішаю.
За парту я сідаю,
І букви всі вивчаю.
Рахую я моментом.
Бо буду президентом.
Я згадав
як раз…
Я згадав, як перший раз перший
Я прийшов у перший клас.
Писати палички не міг –
Усі кривулі, як на сміх!
Але я їм не здався!
Працював, щодня старався!
Тратив сили я не марно
І тепер пишу вже гарно1
Я також оце згадала,
Як погано я читала.
Приголосні, голосні.
Навіть падали сльозинки
На Букварика сторінку!
Та старалась я немарно,
Бо тепер пишу вже гарно1
Можу з радістю сказати:
Я вже вмію рахувати!
Математика –наука –
Це така цікава штука!
Пісня « По грибочки, по гриби…»
1.
По грибочки, по
гриби
Ми у ліс ходили.
На зеленому горбку
Білочку зустріли.
2.
А та білочка була
Білочка руденька.
Хвіст великий, як мітла,
А сама маленька.
3.
Тут грибочки,
Там грибочки
В капелюшечках стоять.
Два грибочки,
Три грибочки,
Скільки разом буде?
П’ять!
Хай про наші перші кроки,
І круті стежинки
Нагадають вам сьогодні
Веселі смішинки.
Ці миттєвості чудові
Хай згадає кожен з нас,
Нам цікаво разом в школі,
Смійтесь з нами, просим вас.
Сценка « Запізнився»
Першокласнику шість років,
Він спізнився на урок.
А учитель зустріча:
-
Скажи, що це
означа?
-
Мама мила півгодини
Шию, руки і коліна.
-
А чого раніш ніколи
Не запізнювавсь до школи?
-
Так тоді,школяр
признався,
Взагалі не умивався.
Сценка 2.
Мама. Доню, за що ти сьогодні отримала двійку?
Донька. За співи.
Мама. А що, ти не могла заспівати як слід?
Донька. Та я заспівала. Тільки на уроці математики.
Сценка 3.
Петрик. Скільки у тебе двійок?
Микола. Чотири. А в тебе?
Петрик. А в мене лише три!
Микола. Еге, хитрий, так ти ж один день в школі не був.
Пісня « Посмішка»
1.
У колисці немовля
посміхнеться.
Все на світі тепліше здається.
Посміхнеться дівчині юнак
І два серця заб’ються
у такт.
Приспів.
Посміхайтеся, люди, частіше,
На землі тоді буде тепліше.
Хай турботам не буде кінця,
Але посмішка всім до лиця.
2.
Така гарна
усміхнена мама,
Як з портрету зійшла до нас прямо.
Посміхнеться щасливо татусь,
І проблеми зникають чомусь.
3.
Посміхнеться до
діда бабуся,
Дід закрутить закурені вуса.
Навіть старість зникає у мить,
Коли посмішка в серці горить.
Треба дітям добре знати:
В школі вчать дітей читати
І писати будуть вчити,
На екскурсії водити.
Будуть вчити рахувати,
Танцювати і співати.
Вас навчать, як в світі жити,
З усіма дітьми дружити.
Казка « Колобок іде до школи»
Розкажу вам , діти казку.
Ось послухайте, будь ласка.
Вам повідати готова
Про Колобка казку нову.
Двері відчиняються –
Казка починається.
Півень встав у курнику,
Закричав: « Ку-ку-рі-ку!»
Баба порається в хаті,
Дід уже не хоче спати.
( Хата. Баба порається. Підходить дід.)
Дід. Скоро снідати,
бабусю?
Бабуся. .почекай, дідусю.
Ой, який ти нетерплячий,
Твій сніданок ще гарячий.
( Співає). Вранці піч я натопила
І обід смачний зварила,
Зараз швидко замету,
Буде в хаті до ладу.
Дід ( співає). Годі, бабо, вже співати,
Треба діда годувати,
Що, ти, бабо, наварила,
Що ти, бабо напекла,
Неси швидше до стола!
Баба. Знов спекла я
Колобка.
Подивись, краса яка!
Весь рум’яний
і кругленький!
Дід. Ним поснідаєм
гарненько!
Баба. Що ти, діду, що
ти, що ти!
Тобі б швидше все до рота!
( З’являється Колобок)
Колобок. Бабо, діду,
добрий ранок!
Я не хочу на сніданок!
Я не хочу на обід!
Дід. Хай голодним буде
дід?
Що ти голову морочиш?
Баба. Скажи, синку, що
ти хочеш?
Колобок. В школі хочу
вчитись я,
Щоб одержувать знання!
Баба. На тобі Букварик.
Ти тепер школярик!
Дід. Ти до школи
вирушай,
Та дивись, не заблукай!
Баба. Обережним дуже
будь,
Цю пораду не забудь!
Разом. Буде наш синок –
Розумний Колобок!
Колобок ( іде і
співає).
Я веселий Колобок,
Не журюсь ніколи.
І нікого не боюсь,
Бо іду дошколи.
( З’являється Заєць)
Заєць. Постривай, куди стрибаєш?
Хто такий і що співаєш?
Колобок. Я у баби був і
діда…
Заєць. О, запахло враз
обідом!
Дай тебе я укушу!
Колобок. Ні, до школи я
спішу!
Заєць. То візьми й мене
скоріш,
Вдвох нам буде веселіш.
( Ідуть лісом, співають. З’являється Вовк)
Вовк. Що за гамір чути
в лісі?
Звідкіля ви тут взялися?
Колобок. Колобок веселий
я.
Вовк. Пообідаю і я!
Колобок. А в руці
Букварик.
В школу поспішаю я,
Буду я школярик.
Вовк. В школу, кажеш.
Це цікаво.
А куди іти?
Колобок. Направо.
Вовк. То й мене
візьміть до школи,
В ній я ще не був ніколи.
Вчитись в школі добре буду!
Може й з мене вийдуть люди.
( Колобок, Заєць, Вовк ідуть і співають. З’являється Ведмідь )
Ведмідь. В лісі лиш один
брожу,
Бо ні з ким я не дружу,
Десь у лісі гомін чуть.
Заблудивсь хтось, мабуть.
Колобок. Добрий день,
дядьку Ведмідь!
Не турбуйтесь, не шуміть!
Я веселий Колобок
Не журюсь ніколи.
Нових друзів я знайшов.
З ними уду до школи.
Ведмідь. А мене, мабуть,
зовсім
Не приймуть до школи?
Всі. Що ви, дядьку,
вчитись пізно
Не бува ніколи.
Ведмідь. От і добре. Я вже
йду.
В школі вас не підведу.
( З’являється Лисиця)
Лисиця. Ой, знайомий
Колобок!
Сядь скоріше на пеньок,
Свою пісню починай
І на ніс мені сідай!
Вовк. Подивись, швидка
яка!
Хоче з’їсти
Колобка!
Ведмідь. Ану ж спробуй
відгадать,
Скільки буде 5 плюс 5?
Лисиця. Ну й діла. Оце
задача…
Дуже хитра в мене вдача.
Колобка я обдурю,
А задачі не зроблю.
Заєць. Тут рецепт один
лиш є
І простий доволі:
Щоб усе-усе уміть –
Всі. Треба вчитись в
школі!
Колобок. Люба, Лиско,
поспішай!
В школу з нами вирушай!
Лисиця. В школу швидко
побіжу,
Вам співати поможу!
( Виходять всі учасники)
Дід. Бачите, наш
Колобок
В лісі не згубився.
Баба. Всіх звірят
зібрав до школи,
З ними, подружився.
( Всі беруться за руки, співають)
Казочка, казочка
Двері відчиняє,
І завжди добро
В ній перемагає.
В казочці, в казочці
Різні є дива.
Якщо вірить в них
Казка ожива!
П’єса “ Як Лінусь перестав лінуватися»
Ведучий 1. Жили на
світі два коти:
Лінусь і Мурчик – два брати.
Ведучий 2. Лінусь на сонечку лежав,
А школи він не поважав.
Лінусь. Нащо мені
вчитися?
Не люблю трудитися!
Краще буду тут лежати,
Вгору лапки задирати. Спати буду – скільки
схочу!
Дні і ночі! Дні і ночі!
( Лягає,потягується))
Мурчик( з Букварем)
Ходжу я в школу залюбки!
Читати вчуся я книжки.
Писати й рахувати,
Щоб все на світі знати!
Ведучий 2. Якось до котів у гості
Завітав знайомий Костик.
Рибку він приніс смачну.
Та шкода лише одну!
Костик. Дам тому, хто
відгадає:
Скільки 7 плюс 3?
Хто знає?
Мурчик. Десять.
Ведучий 1. Мурчик відповів
І смачненьку рибку з’їв!
А Лінусь цього не знав,
Тільки лапку облизав.
Ведучий 2. Потім ще прийшла Тетянка.
Тетянка. Ось, свіжесенька
сметанка!
Хто скаже, скільки 2 і 6,
Той цю сметанку з’їсть.
Лінусю, скільки?
Лінусь. Я не знаю!
Тетянка. Тоді я в Мурчика
спитаю.
Мурчик. Це вісім, точно
знаю я.
Тетянка. Бери! Сметанка ця
твоя!
Лінусь. То он, як вигідно
навчатись!
Не буду більше лінуватись1
Піду до школи і навчуся!
( Бере портфель)
Тетянка, Костик, Мурчик і ведучі разом)
-
Ти правильно
сказав, Лінусю!
Вірш « Наша школа»
В світі є багато шкіл –
Гарних, старих, нових.
Та найкраща – це моя
В Чишках пречудових.
Гарні класи, коридори,
Картини, таблиці,
Море зелені, вазонів,
Меблі і полиці.
Тут і будні, тут і свято,
Вистави, уроки.
Тут ми робимо нові
До науки кроки.
Поруч вчителька хороша
У всьому поможе.
Нас помирить, нам підкаже,
Що добре, що гоже.
Є за що любити школу:
За веселий, дружний клас,
За уроки, за перерви,
Що завжди чекають нас.
Пісня « Мама двері відчиня»
Прощальне
Вже минуло дошкільне дитинство,
Наступають учнівські роки.
Та чому ж це клубок в горлі тисне,
Чом сльоза на щоці в вас , батьки?
Бо, напевно, у серці тривога
За прийдешній, за завтрашній день.
Щиро просите щастя у Бога
І здоров’я
для своїх дітей.
Бо ідуть з-під крила, з-під опіки
В новий світ, у шкільне майбуття.
Але будуть, напевно, довіку
Пам’ятати
садкове життя.
Тож нехай полум’яним
суцвіттям
М’яко
стелиться стежка добра.
Дорогим нашим, лагідним дітям,
В добру путь і на многії літа!
Пісня «Як весело
минає час».
Коментарі
Дописати коментар