Сценарій екологічної вистави

1-й учень. Добрий день, друзі! Вас вітає екологічний театр» Природоохоронці». Наш девіз:

Рятуймо Землю,

Поки не пізно

І можна хоч щось зберегти!

( З’являється ще один учень).

2-й учень. Здоровенькі були! Мене прислали вам на допомогу.

3-й учень. Тебе?

2-й учень. Так! Від сьогодні вашим партнером, вашим, так би мовити, сценічним другом буду я.

4-й учень. Скажи, а ти любиш природу?

2-й учень. Яку ще природу?

3-й учень. Ну природу! Оту що нас оточує: рослини, тварини, повітря, вода…

2-й учень. А, розумію! Люблю, ще й як!

( Звучать голоси птахів ).

Люблю в суботу, чи в неділю вранці взяти рюкзак…

5-й учень. Набитий пляшками і консервами…

2-й учень ( продовжує ніби не чує ). На плечі – і гайда у зелений гай…

5-й учень. Наламати там зеленого віття і постелити лігвисько…

2-й учень. Розпалити вогнище…

5-й учень. Забувши його потім погасити…

2-й учень. Постелити на землю кілька газет…

5-й учень. Які завжди забуваєш прибрати…

2-й учень. І посидіти з друзями навколо вогнища…

5-й учень. Насмітити кругом…

2-й учень. Послухайте, а що ви весь час там шепочете?

5-й учень. Та ось міркую, що мені добре знайомі такі

«любителі природи», які знають, як поводитись в довкіллі.

2-й учень. А що там знати? Що вміти? Природа – вона для нас створена і нам служить повинна!

1-й учень. Не будь таким впевненим!

5-й учень. Ти – лише частинка природи, а в неї свої закони, свої захисники.

3-й учень. Послухай, яка історія колись трапилась.

( Звучить музика. На сцені з’являються Природа, Флора і Фауна).

Природа. Були у матері-природи

Дві доньки такої вроди,

Що хто їх бачив хоча б мить,

Не міг забути й розлюбить.

Флора. Голубооку звали Флора,

У неї очі, наче зорі.

Завжди замріяна, тендітна,

Ласкава, ніжна і привітна.

Фауна. А Фауна – швидка, мов вітер,

Могла за птахами летіти,

І за оленями стрибати,

Та з білочками пустувати.

Природа. Обидві світ живий любили,

Відтак його боготворили.

Тож вирішила мудра мати

В придане їм дарунки дати:

Мрійливій Флорі – світ рослинний,

А жвавій Фауні – тваринний,

Щоб берегли і доглядали,

Від усього злого захищали.

А особливо від людини,

Що скоро не залишить і тварини

І змусить скоро всі рослини

Сховатись до Червоної книги.

1-й учень. Живуть, мій друже, і понині

Живого світу дві богині.

До рук ти їм не потрапляй,  

Природи правила вивчай!

Природа. Поводься гідно – ти ж людина!

Бо у Землі немає лагіднішого сина!