Свято Букваря

Вчитель. На свято Букварика в наш перший клас

Запрошую, друзі, вас.

(Лунає музика. Діти сідають на свої місця).

Учениця. В казковому лісі Букварик живе.

Він в гості на свято із далеку йде.

Тож поки чекаємо гостя із лісу,

Ми дружно йому заспіваємо пісню.

          Пісня « Навкруги гостей багато».

Вчитель. Ось пісня скінчилася, час все пливе.

Чому ж наш Букварик до класу не йде?

Що сталося в лісі? Яка дивина?

Давайте покличемо чарівника.

( Діти кличуть. З’являється Чарівник.)

Учень. Наш друг Чарівник,

Ми вітаєм тебе.

Ти нам поясни,

Чом Букварик не йде?

Чарівник. Вітаю вас, друзі, бажаю добра.

Та дуже сумна моя новина.

Розбійники викрали Букваря,

Послала їх відьма, зла Баба Яга.

Дивіться самі.

(Декорація лісу. Букварик йде до школи).

Букварик на свято до вас поспішав,

Що трапиться в лісі він зовсім не знав.

Розбійники ж пастку свою готували,

На нашого друга давно чатували.

(Розбійники готуються до нападу, гострять ножі, співають і танцюють.)

            Пісня розбійників

Кажуть, що ми бяки-буки,

Як виносить нас земля.

Дайте швидше карти в руки,

Ворожить на Букваря.

Ой, ля-ля, ой, ля-ля,

Ворожить на Букваря.

Ой, ля-ля. Ой, ля-ля,

Ух-ха!

Свято в школі дуже гарне

Випадає Букварю.

В нього друзів є багато,

А я друзів не люблю.

Ой, ля-ля, ой, ля-ля,

Ми вкрадемо Букваря!

Ой, ля-ля, ой, ля-ля,

Ух-ха !

(Розбійники інсценують напад на Букваря.)

Чарівник (продовжує розповідь).

Іде наш Букварик, спішить, поспішає.

Розбійників банда тут нападає.

Скрутили, зв’язали, за руки взяли,

До Баби Яги мерщій повели.

А Баба Яга вже чекала давно.

Раділа вона, бо вчинила нам зло.

Букварика нашого добре сховала.

Тепер, щоб Букварика нам віднайти,

Треба всі букви докупи звести.

От, бачите, друзі, яка сталась біда.

А вам я скажу такі ось слова:

Дівчатка й хлоп’ятка, ви часу не гайте,

Букварик свій мудрий швидко шукайте.

Бо свято без нього почати не можна.

Клубочок чарівний хай вам допоможе.

(Вручає дітям чарівний клубочок).

Це дерево чарівне вам стане у пригоді.

Всі літери абетки на нього помістіть.

Нараз всі чари зникнуть і подобріють злодії.

Баба Яга Букварика віддасть тоді умить.

(До класу вносять дерево, на яке діти прикріплюватимуть знайдені букви).

Дівчинка. У ліс чарівний вирушаємо враз,

Нам дружба, знання допоможуть не раз.

Хлопчик. Котися, клубочок, нам шлях ти вкажи.

Де букви знайти, мерщій покажи.

(Котися клубочок. Назустріч Колобок).

Колобок. Ой, дивіться, що це за клубок?

Він схожий на мене, а я – Колобок.

Дівчинка. Чи допоможеш ти нам, Колобок,

Знайти букви з шкільного Букваря?

Колобок. Так, я вам допоможу.

Виконайте лиш завдання.

Букви я вам покажу,

Та моє таке бажання:

В казці пісеньку співаю,

Пригадайте ж бо, яку.

Разом з вами заспіваю,

Букву першу покажу.

Казка « Пригоди сучасного Колобка»

Дійові особи: ведучий, Колобок, Зайчик, Вовк, Ведмідь, Лисичка.

Ведучий. Відкладіть усі ви справи,

Балачки, забави.

Сідайте зручно всі, будь ласка,

Бо прийшла у гості казка.

(Входить Колобок, співаючи):

Я по засіку метений,

Я на яйцях печений.

Я від баби утік,

Я від діда утік…

Ой, я забув, це старомодна пісня, її ще мій прадід співав.

(Колобок співає нову пісню).

Навчання, як камінь,

На груди лягло.

А ми таки вчились,

Оцінкам назло…

(Вибігає на стежину Зайчик).

Колобок(сміливо): ой, ти хто?

Зайчик(весело): я – Зайченятко, зайченя,

Я довгі вуха маю,

Нікого в світі не боюсь,

Хоч всі мене лякають.

(Пауза).

Зайчик. Колобок, колобок, я тебе з’їм!

Колобок(благально): не їж мене, я тобі пісеньку заспіваю.

Зайчик. Е-е ні! Ти сучасний Колобок, ходиш до школи, вже вмієш читати. Дай правильну відповідь на запитання, тоді відпущу. Ану скажи, мерщій, яка різниця між звуком і буквою?

Колобок(впевнено):звуки ми чуємо і вимовляємо, а букви – бачимо і пишемо!

Зайчик. Правильно. Ну раз ти відповів на питання, то йди собі своєю дорогою.

(Зайчик пострибав у ліс, а Колобок іде по стежині й співає).

Колобок(весело): навчання, як камінь,

На груди лягло.

А ми…

(Вибігає з лісу Вовк).

Колобок(сміливо). Ти хто такий?

Вовк(грізно).я вовчок-третячок,

Маю довгий язичок.

Я зайчатини шукаю,

Раз нема – тебе спіймаю.

(Пауза).

Вовк. Колобок, Колобок, я тебе з’їм!

Колобок(тремтячи). Не їж мене, Вовчику-Братику. Я тобі пісеньку заспіваю.

Вовк. Е-е, ні! Ти розумний Колобок. Полічи до десяти, буду слухать залюбки.

Колобок(впевнено). Один, два, три, чотири, п’ять…

Вовк (зненацька перебиває). Вийшов Зайчик погулять. А ти

випадково не бачив тут Зайчика?

Колобок(впевнено). Бачив. він побіг он туди.

(Колобок показує у бік, протилежний тому, куди побіг Зайчик. Вовк не слухає, як Колобок продовжує рахувати, й щодуху мчить за зайцем).

…шість, сім, вісім, дев’ять, десять. Куди, ти,Вовчику-братику?

Вовк(на бігу промовляє). Ніколи мені твою лічбу слухати, у мене є справи важливіші!

(Іде Колобок далі й співає свою пісеньку).

Колобок(весело). Навчання, як камінь,

На груди лягло.

А ми таки вчились,

Оцінкам назло…

(Виходить із лісу Ведмідь і просто до Колобка).

Ведмідь(ліниво). Я Ведмедик вайлуватий,

Взимку люблю я поспати,

Ну, а влітку навпаки,

Їм малину залюбки.

А коли її нема,

З’їм охоче Колобка.

Колобок(з острахом). Не їж мене, ведмедику, я тобі пісеньку заспіваю.

Ведмідь. Е-е,ні! Пісень, танців я не люблю. Ти краще мені про малину розкажи. Може, солодше на душі стане.

Колобок(чітко й святково). Через поле і долину

В’ється стежечка в’юнка.

На галявині малина,

Солоденька і смачна.

Ведмідь(задоволено). Чудовий віршик. Все одно. Що на галявині побував та смачних ягід скуштував. Іди собі далі й лихим звірам на зуби не попадайся. А я піду галявину з малиною шукати.

Колобок(іде по дорозі та й промовляє). Бувайте здорові, дядечку Ведмедю…

Співає: Навчання, як камінь,

На груди лягло,

А ми таки вчились,

Оцінкам назло.

Навчились читати,

Писати листи,

Чарівний світ казки

Пізнали усі.

(Вибігає з лісу Лисичка і просто до Колобка).

Лисичка(улесливо). Я, лисичка, я сестричка,

Дуже гарна в мене звичка.

Я знайомлюсь з багатьма,

Проте друзів все катма.

( Пауза).

Лисичка. Колобок, Колобок, я тебе з’їм.

Колобок(з острахом). Не їж, мене,Лисичко-сестричко. Я тобі пісеньку заспіваю.

Лисичка(лукаво). А ну, заспівай!

Колобок(співає веселу пісеньку).

                Вчать у школі

До п’яти додати два.

По складах читать слова

Вчать у школі. Вчать у школі. Вчать у школі.

Вміти книжку берегти,

Бути чемними завжди.

Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.

Круг накреслити, як слід,

Показати захід, схід

Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.

Міцно з малечку дружить,

Все життя у дружбі жить

Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.

Лисичка(з цікавістю). Хіба ти й справді вмієш читати, писати й рахувати?

Колобок(з гордістю). Звісно за одну хвилину читаю аж сорок слів. А порахувати можу всі гроші, що у тітоньки Сови в крамниці. Всього цього вчать у школі. А скільки я знаю загадок про усіх звірят нашого лісу!

Лисичка(зацікавлено). А про мене знаєш?

Колобок. Звісно. Слухай!

Прийшла кума із довгим віником

На бесіду із нашим півником,

Схопила півня на обід

Та й замела мітлою слід.

Лисичка(збентежено). Ой, досить!

Ця загадка не про мене. Це про мою старшу сестричку. Я же жодного разу на півника не полювала. Візьми мене до своєї школи. Я теж хочу стати освіченою й розумною. А головне – знайти вірних друзів. У мене їх чомусь зовсім немає.

Колобок(весело). Гаразд! Ходім! До школи поспішаймо

І на Букварикове свято завітаймо.

Друзів там зібралося багато,

Будем з ними веселитися й співати.

Буква «А»: ось вам, друзі, буква А

Дуже смілива вона.

Завжди перша в алфавіті,

Не страшне їй ніщо на світі.

Колобок. Хто мені зустрічався у казці?

(Діти називають: Зайчик, Вовк, Ведмідь, Лисичка).

Колобок. Молодці. А за це – вам літери: З, В, К, Л.

Хлопчик. В путь ми швидко далі йдем.

Дівчинка. Йти без танцю не цікаво.

Нумо, друзі, у танок.

          Танець «Парами, парами»

Дівчинка. А за танець букви нові

Ми отримали чудові.(Г, У).

Дівчинка. Котися, клубочок, хутко.

Де ж ви сховались інші букви?

(Клубочок котиться під ноги Гарбузові).

Гарбуз. Що це за дивина?

І не звір, і не людина.

А такий, як я кругленький.

Може,овоч ти новенький?

(Намагається вкусити клубочка).

Хлопчик. Стій! Не треба куштувати

Цим не можна ласувати.

Це чарівний наш клубок.

Помічник усіх діток.

Гарбуз. Що шукаєте, ви друзі?

Чи можу я допомогти?

Дівчинка. Допомозі будем раді.

Букви треба нам знайти.

Гарбуз. Друзів своїх запрошу.

Допомоги попрошу.

Де ви, родичі, мої?

Допоможете, чи ні?

Овочі. Пісню ми вам заспіваєм,

Разом букви пошукаєм.

(З’являються овочі. Виконують пісню-інсценівку «Ходить Гарбуз по городу»).

Хлопчик. Подивіться, що за диво,

Овочі ж ці не прості,

Стали буквами вони.( Д, М, О, Б ).

Дівчинка. Спасибі, овочі за допомогу.

Час нам рушати далі у дорогу.

Хлопчик. Котися, котися, клубочок, по лісу,

Щоб букву знайти, заспіваємо пісню.

              Пісня «Абеткова пісенька»

Дівчинка. Пісню гарно проспівали,

Букву нову відшукали. (Н).

Буква «П».  Буква «Пе» - це пісня весела.

Хай співають і в місті, і в селах.

(За дверима класу чути : « Ко-ко-ко!»)

Хлопчик. Що це? Може нам здається?

(Входять курчатка).

Курча. Не здається. Ось вам ми!

Дівчинка. Ти, диви, які малята!

Курча. Куд-куди, куд-куди,

Звідкіля ви і куди?

І чому малі курчатка

Вас зустріли біля хатки?

Хлопчик. Ви послухайте, курчатка,

Йдем ми друга виручати.

Треба чари зруйнувати

Букви разом всі зібрати.

Півдороги ми пройшли –

13 букв уже знайшли.

Залишилось небагато…

Курча. Хай з нами йдуть малята.

По стежинці ми підем,

Може, літери знайдем.

Автор. Із розчинених воріт йдуть курчата у світ.

Йдуть , а сонечко згори заглядає у двори,

Розсипає по лужку квіти в жовтому пилку.

Курча. От, якби. – зітха курчатка  -

Колір цей нам у хатку.                                             « Ж»

Автор. А стежиночка в’юнка далі, далі утіка.

Між травицею – травою, між зеленою, густою.

Курча. От, якби, - зітха курчатка,

Колір цей нам у хатку.

Автор. Тут стежиночка мене до струмочка доведе.

А в струмочку небо синє в кожній світиться краплині .

Курча. От, якби, - зітха курчатка, -

Колір цей нам у хатку.                                             « С»

Автор. От, нарешті і лісок, і зозулин голосок.

На галяві, на осонні спілі ягоди червоні.

Курча. От, якби, - зітха курчатка, -

Колір цей нам у хатку.                                             « Ч»

Автор. Так ішли вони, дивились, поки дуже натомились.

Через поле, через сад повернулися назад.

А як глянули курчатка, здивувались.

От так хатка! Засміялись.

Курча. Чудова! Вже не біла – кольорова.

Як же звуться кольори?

Запитаєм в дітвори.

Хто зуміє їх назвати,

Зможе букви відгадати.

(Діти відгадують. Жовтий – «же», зелений –«зе», синій – «ес», червоний – «че». Курчатко прикріплює їх на дерево.)

Курча. Ви зуміли відгадати,

Тож давайте танцювати.

Всі ставайте у рядок

І повторюйте танок.

                Танок « Каченята»

Дівчинка. Наш клубочок, шлях вкажи,

Де ж ті букви, покажи.

                  Сценка « Мальвіна і Буратіно»

Дівчинка. Покотився наш клубочок,

Наштовхнувся він на стовпчик.

Гей, стовпчику!

Буква «І». я не стовпчик.

Дівчинка. Може, ти хлопчик?

Буква « І». я не хлопчик.

Дівчинка. А хто ж ти?

Буква « І». я буква « І».

Дівчинка. Що в тебе на голові? Шапка?

Буква « І». Та ні. Крапка..

Дозвольте познайомити,

Оце мої брати –

Живуть зі мною разом

Дві букви – « ІЙ» та « И».

Буква « Й». чи то дощик ллє довкола,

Чи лютує завірюха,

Буква « ІЙ» ніде й ніколи

Не скидає капелюха.

Буква « И». Буква « и» - навпаки:

Мокро чи сухо –

Завжди без капелюха.

Хлопчик. Подивіться, на стежині

Хтось гриби несе на спині.

Дівчинка. Їжачок маленький, дуже чепурненький.

Ніженьками тупотить, пісню бубонить.

Їжачок. Їжачок давно не їв – чистив ніженьки свої.

Їздив коник на стеблині,

Теж не їв нічого нині.

Дід Микита їхав в ліс –

Їжу їм обом привіз.

Хлопчик. А їжак нам на спині

Приніс на свято букву « Ї».

Дівчинка. Йдемо далі.

У ліску чути пісеньку дзвінку.

           (Співає Червона Шапочка)

Хлопчик. Хто ж ти , дівчинко мала?

Червона Шапочка. Шапочка Червона я.

За те, що ви мене впізнали,

Дарую вам букву « ша».

Кошик в мене не простий,

А казковий, чарівний.

В нього зараз зазирну.

Може, букви там знайду.

(Зазирає в кошик)

А тут у мене є загадки.

Вам треба добре міркувать, щоб букву нову упізнать –

Загадки треба відгадать. (Загадує загадки на всі решту букв).

Чарівник. Скільки букв знайшли ви, друзі?

Дівчинка. Тридцять дві. Вже, мабуть, всі.

Буква «Ь». та не всі, ще я.

Я в алфавіті майже вкінці,

У мене усміх на лиці.

Не хизуюсь я, але…

Вам без мене буде зле.

Бо, як тільки я у слові –

Слово м’якше для вимови.

Хлопчик. Букви 33 знайшли,

Всю дорогу пройшли.

Чому ж чари не зникають?

Де ж Букварика ховають?

(Лунає музика. З’являється хатинка Баби Яги).

Чарівник. Бачу, дерево чарівне гарне стало,

Тож час нам Ягусю спитати,

Де ж Букварика вона хова?

Баба Яга. Ой, біда зі мною буде, не сховатися нікуди.

Зараз школярі прийдуть

І Букварик відберуть.(До дітей).

Стійте! Та не поспішайте!

Мені Букварик ви віддайте.

А то створю я чари

І насняться вам кошмари.

Вас в чудовиськ оберну.

Я від люті аж горю!

Дівчинка. Та навіщо тобі Буквар?

Чи замало тобі чар?

Баба Яга. Соромно мені сказати,

Та не вмію я читати.

Злюкою набридло бути.

Освіту хочу я здобути.

Хлопчик. Не сумуй, ми допоможем.

Ти до школи піти зможеш.

Будеш азбуку вивчати,

Та навчишся там читати.

Баба Яга. Ой, як добре! За цю вдачу

Я на святі вам віддячу.

Почаклую, раз, два, три,

Букварику, заговори!

(Заходить Букварик)

Букварик. Я скажу вам від душі,

Мої малі товариші!

Допоміг я вам відкрити диво те чудове,

Як з маленьких зернят-літер виростає слово.

Хочу вам побажати, любі діти:

І в науці кожен хай навчиться

Покуштувати хрону і гірчиці.

Зате, коли буде в навчанні тяжко,

Дванадцяти в журналі цвістимуть рясно.

               Пісня «Мій Букварик»

Чарівник. Вчіться старанно, школярики.

А зараз вірші для Букварика.

Учень 1. Зовсім, зовсім ще недавно

Вересневої пори

Мами в школу нас за руки

Несміливих привели.

Учень 2. А сьогодні ми вже справжні.

Справді справжні школярі.

Бо читати і писати

Ми навчитися змогли.

Учень 3. І задачу розв’язати,

І відняти, і додати…

Словом успіхів усяких

Ми, нарешті, досягли!

Разом. Ми читати вже навчились!

Потрудились!

Ох, стомились!

Учень 4. Час настав нам відпочити,

Посміятись, порадіти!

Ще й розважити гостей:

І дорослих, і дітей.

           Частівки

      Пісня « Непосида»

(Знайомство із новими підручниками)

         Пісня « Прощаємось з Буквариком»

Слово вчителя

Учень. Дуже весело гуляти

Нам на святі Букваря!

Та прощальну заспівати

Нам пора уже, пора!

          Пісня « Як весело минає час».