Кривенька качечка (Казка на новий лад)

                            Кривенька качечка

         (Казка на новий лад)

З одного боку сцени внутрішня частина хати, а з другого – ліс. В хаті на лаві сидять дід і баба.

Ведуча. Давно це було.

Стояло село.

Дід із бабою жили,

Не тужили.

Було їх двоє,

Вже старі обоє.

Дід. Маєм хатку,

Як палатку.

І світличку

Невеличку,

І ставок,

І млинок.

Баба. Та не маєм діточок.

Ще з молоду так-сяк,

А на старість без дітей

Аж ніяк.

Дід. Щоб позбутися журби,

Пішли, бабо, по гриби.

Лунає музика. Беруть кошики. Йдуть до лісу.

Ведуча. Прийшли до лісу,

А там грибів, грибів!

Дід аж присів,

Збирає,

А баба опеньки шукає.

Баба. Ой, дідусю, жах!

Звір сидить в кущах!

Дід. Зачекай, бабусю,

Зараз подивлюся.

Тут гніздо з пір’їнок,

Тоненьких бадилинок,

І качечка сіренька,

На ніжку кривенька.

Виймає гніздечко.

Баба. Діду, добра ця година,

Буде в нас дитина:

Донечка маленька,

Качечка кривенька.

Ведуча. Взяли й несуть,

Щаслива їх путь.

Прийшли в хатку,

Як в палатку,

І в світличку

Невеличку.

Дід і баба приходять до хати.

Дід. Є тепер у нас дитина.

Зробимо гніздо із сіна.

Баба. Ось вода і каша.

Гарна доня наша.

баба годує качечку, пестить. Старі лягають спати на лаву.

Ведуча. Вже темно надворі,

Засяяли зорі.

Обтрусило каченя пір’їни,

Обернулось на дівчину

В гарній одежині.

Хоч цілуй, хоч малюй,

Хоч весь світ їй подаруй.

Качечка. Добрі старенькі –

Пожаліли кривеньку,

Додому забрали,

Донечкою назвали.

Буду їх шанувати,

Як батька і матір.

Прибирає, порається біля печі .

Прибирала чисто,

Замісила тісто.

Можна спати,

Та хочеться погуляти.

Чути, як співають дівчата.

Дівчата йдуть на вечорниці.

Хочу на них подивиться.

Качечка виходить, заходять дівчата з рушниками, співають українську народну пісню « При долині кущ калини», сідають на лаву, вишивають, заходять хлопці.

                                 При долині кущ калини

1.    При долині кущ калини

Нахилився до води.

Ти скажи, скажи, калино,

Як попала ти сюди.

2.    Якось ранньою весною

Хлопець бравий прискакав.

Милувався довго мною,

А тоді з собою взяв.

3.    Він хотів мене, калину,

Посадити у саду.

Не довіз у полі кинув,

Думав, що я пропаду.

4.    Я ж за землю ухопилась,

Стала на ноги свої

І навіки оселилась,

Де вода і солов’ї.

Хлопець. Добрий вечір цій оселі!

Чом, дівчата, не веселі?

Дівчина. Не веселі й не сумні.

Треба вишити мені

Волошку ще й мак.

Ось так!

Дівчата виконують пісню « Рушничок»

                             Рушничок

1.    Ниточка шовкова,

Полотно біленьке,

Вишию чудовий

Рушничок для неньки.

2.    Квіти у віночки

В’яжуться-плетуться,

Їх веселі очки

З полотна сміються.

3.    Рушничок красивий

Вишию для тебе,

Щоб була щаслива,

Наче сонце в небі.

Приспів.

Голочка тоненька

Вверх і вниз літає,

І на рушничкові

.Квіти розцвітають.

Дівчата розміщуються по всьому залу. Хто сидить на підлозі, хто на стільчику – вишивають.

1 куплет

Співають і вишивають. На приспів до дівчат підходять хлопці, сідають біля них, прислуховуються до співу.

2 куплет

Дівчата встають одна за одною, тримаючи за кутики рушник, хлопці поряд з ними.

Хлопчик лівою рукою обіймає дівчинку за талію, кружляють « припаданням» навколо себе.

3 куплет

Ідуть парами по колу.

На приспів дівчата кружляють парами, тримаючи рушники між собою за кутики, хлопці стоять. По закінченні пісні дівчата сідають на лаву, старанно вишивають.

Хлопець. Щось дівчата зажурились,

Наче верби, похилились.

Хлопець запрошує дівчину, виконують пісню « Ходи ж, моя люба»

            Ходи ж, моя люба

1.    Ходи ж, моя люба,

Ходи танцювати!

Не піду я, бо намиста

Не купила мати.

2.    Ходи ж, моя люба,

Ходи танцювати!

Не піду я, бо хустину

Не придбала мати.

3.    Ось тобі хустина –

Гарна та новенька.

І підем, дівчино,

У танок скоренько.

4.    Та як же я маю

У танок ставати?

Чи не бачиш, мені стрічок

Не придбала мати.

5.    Ось стрічки барвисті,

Дівчино-кохання,

Будем танцювати

До самого рання. ( Кружляють « човником» )

Хлопець. Гей, музики, грайте!

Дівчат розвеселяйте!

Діти виконують « Козачок»

1 фігура

1-8 такт. – хлопчики з дівчатками, руки навхрест, рухаються швидким змінним кроком пара за парою по колу.

9 -2 т.- діти кружляють парами, поклавши праві руки на пояс своєї пари, а ліві піднявши над головою.

3 -16 т.-кружляють в інший бік. Під кінець музики зупиняються, повертаються обличчям до центру кола.

2 фігура

1-4 т. –дівчатка, поклавши руки на бочок, змінним кроком і дуть до центру кола. Хлопчики стоять на місцях, руки в боки.

5 -16 т.-дівчатка утворюют « віночок», поклавши одна одній руки на плечі. Ідуть вправо « припаданням». Хлопчики ідуть по колу в протилежний бік, один за одним перемінним кроком, доходять до своєї пари, зупиняються.

3 фігура

1 -4 т.-дівчатка повертаються обличчям до хлопчиків, ідуть до них, тримаючись за стрічки.

5 -8 т.- Хлопчики присідають на одне коліно. Дівчатка їх оббігають.

9 -12 т.- повторюють рухи 1 фігури 1-8 т.

13 -16 т.-пари розбігаються: обличчям всередину,одна наліво, друга направо. Діти шикуються в 2 шеренги, повертаються обличчям всередину, утворюючи коридор. По коридору приходить качечка.

Качечка. Добрий вечір, добрі люди!

Хлопець. То ж чия красуня буде?

Хлопець. Ох і гарна, наче пава!

І струнка, і кучерява.

Іван. Хоч цілуй, хоч малюй,

Хоч весь світ їй подаруй!

Хлопець. Не дівчина, а царівна.

Як ти звешся, королівно?

Качечка. Ні, не королівна я.

Галочка – моє ім’я.

Іван. Хлопці, ця дівчина мила,

Мабуть, з неба прилетіла,

Наче пташечка легка.

Хлопець. Їй станцюймо гопака.

Хлопчики танцюють « Гопак». Дівчата їм плескають.

                     Гопак

Хлопці шикуються колоною.

1-8 т.-ідуть один за одним, тупаючи на кожну чверть, руки на поясі.

Перешиковуються в шеренгу.

9 -12 т.-ритмічно присідають, викидаючи то праву, то ліву ногу вперед( на кожну чверть).

13 -16 т.-всі хлопці ритмічно плещуть в такт і тупають правою ногою. Виходять вперед 2 хлопчики і виконують рухи: упор руками ззаду і викидання ніг вперед. Повертаються на свої місця.

17 -20 т.-виходять вперед ще 2 хлопчики, стають на відстані один від одного. Виконують рухи: правою рукою упор в підлогу, а весь тулуб рухається за рукою – «вертушка».

21 -24 т.-роблять загальне коло.

1 – 8 т.-сходяться всередину, кажуть – « У-ха-ха!». Розходяться, знову кажуть « У-ха-ха!». Тупають ногою, руки піднімають.

Наприкінці утворюють коло. У колі з’являється городнє опудало з головою-гарбузом. Воно лякає дівчат, бігає за ними по залу. Всі діти разом із опудалом вибігають із залу. Чути гам. Повертаються самі дівчата.

Дівчина. Двері зачиняйте,

Хлопців не пускайте,

Бо вони лякають,

Шити заважають.

Дівчата тримають двері, не пускають хлопців.

Хлопці. Пустіть нас до хати,

( разом) бо змерзли ми, дівчата!

Дівчата. Так вам і треба!

( разом) не пустимо до себе!

Хлопці. Є у нас червінці

( разом) та бублики-гостинці!

Дівчата.( разом) покажіть!

Хлопці ( разом) двері відчиніть!

Хлопці заводять козу із в’язкою бубликів на шиї.

Хлопець. Йде коза рогата,

Йде коза хвостата.

Коза співає українську народну пісню, пританцьовує.

                Пісня кози                    

Я коза – дереза,

Півбока луплена,

За три копи куплена.

Ту –пу, ту-пу ногами,

Сколю тебе рогами,

Лапками загребу,

Хвостиком замету,

Тут тобі й смерть!

Хлопець. Гей, сміливці, підійдіть!

Гостинці візьміть.

Хлопці й дівчата намагаються зняти з кози бублики. Коза не дає, буцає.

Качечка. Кізонька моя люба,

Кізонька моя мила,

Чи ти їла, чи ти пила?

Коза. Я не їла, я не пила.

Бігла через місточок,

Вхопила кленовий листочок.

Бігла через гребельку,

Вхопила водички крапельку.

Тільки їла, тільки пила.

Качечка. Я тебе нагодую.

Дівчата, не стидайтесь,

Теж пригощайтесь.

Знімає в’язку, пригощає всіх.

Дівчинка. хлопці! Ми хочемо пограти у « царівну» !

Іван. Я Іванко, я царенко,

Поклонюся вам низенько,

Встану у куточку

Аж за городочком.

Хороводна гра « Царівна». Іван обирає Качечку, одягає їй на голову корону. Залишає її у центрі кола.

Хлопець. Ти, красуне, не зівай,

Швидше пару вибирай.

Качечка. Всі ви гарні, і сміливі,

І веселі, і вродливі.

У змаганні найспритніший

Буде серцю наймиліший.

Гра « Перетягування каната». Перемагає Іванко.

Дівчина. Галю, поцілуй Івана.

Хлопець.  застидалась наша панна.

Качечка вибігає, за нею Іван, повертається сам.

Іван. Я красуню наздогнав

І за білу ручку взяв.

На очах красуня мила

В небо пташкою злетіла,

Лиш пір’їну залишила.

Дівчина. Не сумуй, Іване,

Знайдеться кохана.

Зранку підемо шукати

Від хати до хати.

Дівчина. Дівчата, світає,

Край неба палає.

Пролетіла нічка

Невеличка.

Підемо додому,

Та й по всьому.

Хлопці й дівчата виходять.

Ведуча. Баба й дід встали раненько.

В хаті чистенько.

На столі накрито:

Вареників повне сито,

Сметана й пампушки,

І з сиром пиріжки.

Дід. Хтось про нас подбав,

Все поприбирав.

Баба. Мабуть, це сусідка

Впоралась швидко.

Треба їй грибів набрати,

Щоб могла поласувати.

Беруть кошики, виходять.

Ведуча. Знов до лісу йдуть старенькі.

Наша качечка кривенька

Обтрусила всі пір’їни,

Обернулась на дівчину

У красивій одежині.

Хоч цілуй, хоч малюй,

Хоч весь світ їй подаруй!

Качечка. Маю зранку я роботу:

Принести з криниці

Чистої водиці.

Бере відра, іде. Назустріч хлопці з Іваном. Обігрується пісня « Несе Галя воду».

Іван і Галя виходять. З’являються дід з бабою.

Хлопці. Добридень, люди добрі!

Дід і баба. Добридень, хлопці!

Дід. Чом стіни підпираєте?

Чи роботи не маєте?

Хлопці. Роботу маємо:

Сватів вибираємо.

Дід. До баби моєї?

Хлопці. До красуні тієї,

Що в хаті маєте, до людей не пускаєте.

Дід. Не смійтеся з нашої біди,

Не приходьте більш сюди.

Хлопці виходять.

Ведуча. Підійшли баба і дід до гнізда,

А качечки нема.

Скам’яніли, оніміли

І тепер лиш зрозуміли,

В чому річ.

Та вкинули гніздо у піч.

Заходить дівчина з відрами.

Качечка. Навіщо гніздечко спалили,

Без пір’я мене залишили?

Дід. Не плач, люба,

Залишайся у нас

У добрий час.

Баба. Будемо тобі за батька й матір,

А ти будеш нас доглядати.

Качечка. Я б залишилась назавжди

І не знала би біди,

Ви мене занапастили,

Сіре пір’ячко спалили.

Зробіть мені, діду, кужілочку.

Піду від вас

У добрий час.

Ведуча. Зробив дід, як просила.

Дівчина біля криниці сіла.

Пряде і співає.

Аж ген-ген качки пролітають.

Дівчатка виконують « Пісню качечок»

Он де наша діва,

Он де наша Іва. Дівчатка, розвівши руки в сторони і злегка ними помахуючи,оббігають навколо дівчини, співають.

На метеному дворці,

На тесаному стовпці.

Кужілочка шумить.

Веретенце дзвенить.

Скиньмо по пір’їночці –

Нехай з нами полетить.

Дівчатка зупиняються, кладуть по пір’їнці.

              Пісня дівчини

Як була я на лужку,

Виламала ніжку,

А ви полинули,

Мене прокинули.

Ведуча. Пряде дівчина і співає,

А тут другий табунець пролітає.

Пісня повторюється.

Ведуча. Скинули по пір’їні

Красуні-дівчині.

Вона в пір’я увертілась,

На качечку перетворилясь

Та й полетіла з ними.

А дід і баба залишились в хаті

Вік доживати.

І сидять сумні

Самі одні.

А коли наставала осінь і качки відлітали у теплий край, дід з бабою виходили і проводжали пташок.

Дід з бабою встають, дивлячись вгору,помахують руками.

Баба. Прощай, люба, прощай мила!

Хай тобі вистачить сили

Долетіти до раю,

До теплого краю.

Дід. Наша любов з тобою назавжди,

Щоб не знала ти горя і біди.

Ведуча. Часом одна качечка відділялась від табунця і, кружляючи над їхньою хатою, скидала додолу пір'їну на згадку про красуню-дівчину.