Портфоліо творчого доробку

Проблема, над якою працює учитель:

"Навчати цікаво - це навчати незвично. 

Як перетворити навчання на цікаве заняття?"

                                        Зміст

1.     Вступ.

2.     Методи і техніки, що активізують процес навчання.

3.     Групи нестандартних уроків у сучасній початковій школі.

4.     Висновок.

5.     Список використаної літератури.

Постійні зміни, що відбуваються в суспільстві, примушують запроваджувати зміни в систему навчання щодо структури, змісту і методів.

Щоразу більш відомим є факт, що від доброго навчання залежить й доля цілого суспільства. Існує й міцний зв’язок між рівнем освіти і ростом національного доходу. Для цього в цілому світі роками росте зацікавлення ефективним навчанням, яке сприяє запровадженню багатьох навчальних нововведень. Освіта не є чимось самим у собі – має становити відповідь на суспільні очікування – вчить когось для чогось, і з якоюсь метою. Вчитель повинен пам’ятати, про те, що не є тільки для того, щоб представити інші приготовані рецепти, подавати на тарілці акуратно приготовані порції знань, але, перш за все, для того, щоб мотивувати інших до мислення. « Не вистачає багато знати, щоб бути мудрим» - давно тому говорив Гераклій. Світ навколо нас цілий час вимагає креативності, вміння приймати рішення, робити відповідний вибір, оцінювання людей, явищ, речей.

Сьогоднішні зміни в системі освіти: запровадження частіше активних методів і технік навчання, щоразу багатші пропозиції щодо програми, нові цікаві повні чудових вправ і завдань підручники, сучасні дидактичні допомоги – завданням яких є розвивати у тих хто вчиться вміння творчого мислення. Реалії сучасного світу не тільки вимагають наявність конкретних знань на якусь тему, але і створення певного погляду, визначення цілей, планування стратегії діяльності, передбачення результатів і виявлення альтернативних розв’язків.

Той, хто навчає повинен зрозуміти, що ті самі програмні завдання можна реалізувати в різноманітний спосіб і, або зацікавити ними учнів, або ефективно вбити в них всяке бажання вчитись.

Світ, що оточує людину, був колись не такий складний. Засіб вміння і знань, потрібних для справного пересування, в реальності простому дорослому 200 років тому, в порівнянні з тим, який вимагається на даний час від випускника початкової школи, здається смішним. Щораз більш ускладнена реальність, багато щоденного досвіду вимагають від нового покоління швидкості в прийнятті рішення, в оцінюванні шансів, користі, безпеки. Нема потреби навантажувати молоді розуми нетворчими знаннями, що ростуть в шаленому темпі – легкість з якою в сьогоднішній час можна добратися до джерел інформації, робить не потрібним завантаження розуму енциклопедичними знаннями.

Найважливішим завданням школи є навчити учня думати. Другим важливим завданням є навчити учня як він має вчитися.

Є такі найбільш вживані методи і техніки, що активізують процес навчання:

              Метод                                                                   Техніки

Дискусія                                                                  «Акваріум»

Мета: вміння взаємного слухання,

Формування аргументів, добре слухати,

висувати пропозиції.

Рольова гра                                                               Виступ в сценках, ігри та

Мета:навчання вираження думок і почу-              дидактичні забави

ттів.

Аналіз та розв’язок проблем.                                  Мозкова атака.

Мета: формування вміння докладного                   Добре, погане і те, що ціка-

аналізу проблемної ситуації, пошук                       вить

і формулювання аргументів.

Навчання в малих групах                                         Пазли

Мета: навчання співпраці, відповідаль -                  Естафета

ності, вдосконалення комунікативних                    Плакат підсумків

здібностей.

Проект

Портфоліо

Мета: вміння шукати і збирати відповідну

Інформацію і відбір матеріалів; вміння само-

оцінки.

Візуалізація                                                                Карта думок

                                                                                     «Павукограма» 

Дослідницький проект полягає у збиранні учнями, а пізніше систематизуванні і опрацюванні, інформації щодо конкретного завдання.

Ефекти роботи в дослідницькому проекті опрацьовують учні у формі альбому, есе, доповіді, презентація яких відбувається в класі.

Наслідки методу проекту в процесі навчання полягають в тому, що:

-         розвивають самостійність, самостійне прийняття рішень, вміння співпраці і життя в групі ровесників;

-         стимулює пізнавальний, емоційний і моторний розвиток;

-         розвиває творче мислення;

-         дає можливість представити наслідки власної роботи.

Складанка ( Пазли).

1.     Ведучий ділить учасників на групи.

2.     Роздати всім учасникам текст поділений на частини – кожна група одержує одну частину, друга група – іншу…

3.     Кожен учасник ознайомлюється з текстом спочатку індивідуально, підкреслює в ньому те, що вважає за найважливіше, пізніше ціла група спільно розмовляє на тему прочитаного, узгоджуючи найголовніші речі.

4.     Тепер представник кожної групи переказує те, чого навчились в попередніх групах.

5.     Тепер всі повертаються до старих груп і створюють плакат або карту понять з цілого матеріалу.

Варто згадати і про нестандартні уроки, які тою чи іншою мірою також урізноманітнюють шкільний процес.

Нестандартний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури. Такі уроки не вкладаються у рамки виробленого і сформованого дидактикою. Учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів, видів роботи.

Для нестандартних уроків характерною є інформаційно – пізнавальна система навчання – оволодіння готовими знаннями, пошук нових даних, розкриття внутрішньої сутності явищ через диспут, змагання. На цьому уроці вчитель може організувати діяльність класу так, щоб учні в міру можливості працювали самостійно, а він керував цією діяльністю, забезпечуючи її необхідними дидактичними матеріалами.

Порівняно із звичайним уроком, нестандартний урок стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів. Навчання на ньому спрямоване на підвищення їхніх знань, формування працьовитості, потрібних у житті навичок і вмінь.

Крім того, ці уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. Насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи, дії нестандартних уроків відзначаються ігровим стимулюванням.

Класифікація нестандартних уроків:

-         бінарні уроки( 2-4-й клас, двічі на семестр);

-         віршовані( римовані) уроки(1-4-й клас, раз на місяць);

-         інтегровані( між предметні) уроки(1-4-й клас);

-         уроки – дискусії( урок-діалог, урок-диспут, урок-засідання, урок-круглий стіл, урок-прес-конференція, урок-семінар) (4-й клас, двічі-тричі на семестр);

-         уроки-дослідження(урок-знайомство, урок-панорама ідей, урок «Що?, Де?. Коли?»(3-4-й клас, тричі на семестр);

-         уроки-звіти( урок-аукціон, урок-захист, урок-композиція, урок-концерт, урок-презентація, урок-ярмарок, урок-екзамен)(1-4-й клас, 3-4 рази на семестр);

-         уроки-змагання( урок-конкурс, урок-турнір, урок-мозкова атака)(1-4-й клас, 3-4 рази на семестр;

-         уроки-мандрівки(урок-екскурсія, урок-марафон, урок-подорож)(1-4-й клас, 3-4 рази на семестр;

-         уроки-сюжетні розмальовки(урок-віночок, урок-казка, урок-картинна галерея, урок-фестиваль, урок-ранок)(1-4-й клас, двічі на рік.

Використання цих форм уроків має певні переваги, оскільки вони дозволяють урізноманітнювати навчальну діяльність, відійти від чітких рамок стандартного уроку з його незмінною структурою: опитування, пояснення, закріплення, домашнє завдання; сприяють підвищенню активності учнів, а отже- і ефективності уроку. Стимулюючи творчу діяльність учителя та його вихованців, нестандартні уроки створюють сприятливі умови для співпраці, що є надзвичайно важливим у роботі початкової школи.

Отже, нестандартні уроки в початковій школі руйнують застилі штампи в організації навчально-виховного процесу школярів, спрямовуючи їх в русло активізації пізнавальної самостійності й творчої активності.

                                     Інтегровані уроки

У сучасному педагогічному  процесі значного розвитку набула ідея між предметної  інтеграції.

Інтегровані уроки ставлять за мету спресувати споріднений матеріал кількох предметів навколо одної теми. Діти розглядають якесь явище, поняття з різних боків.

Аналіз чинних програм для чотирирічної початкової школи та вивчення досвіду вчителів  свідчить про широкі можливості для інтеграції навчального матеріалу з окремих предметів. Як зазначає О. Савченко, такі нестандартні уроки дають можливість учителеві разом з учнями опанувати значний за обсягом навчальний матеріал, домогтися формування міцних, усвідомлених між предметних зв’язків, уникнути дублювання у вивченні низки питань, досягти цілісності знань.

Підготовка інтегрованих уроків передбачає:

-         аналіз річного календарного планування;

-         зіставлення матеріалу різних предметів для виділення тем, близьких за змістом або метою використання;

-         визначення завдань уроку;

-         «конструювання» уроку.

Найбільш відповідальним етапом підготовки інтегрованого заняття є визначення завдань уроку. З огляду на це, справедливим буде виділення навчальної, розвивальної та виховної мети окремо для кожного з предметів, що інтегруються.

Учитель С. Барсук(учасник творчої групи Л. Варзацької) наводить класифікацію інтегрованих уроків. Інтегровані уроки можуть поділятись залежно від:

1.     Навчальних предметів, що інтегруються:

-         урок рідної мови і мовлення з образотворчим мистецтвом;

-         урок рідної мови з природознавством;

-         урок рідної мови з художньою працею.

2.     Визначення мети уроку:

-         урок з автономними цілями;

-         урок з домінуючими та супровідними цілями.

3.     Місця проведення уроку:

-уроки, що проводяться у класній кімнаті;

     - поза класом;

     - урок у залі, музеї, на виставці, урок творчості серед природи;

     - комплексна форма(класна у поєднанні з позакласною).

     4. Тривалості уроку:

      - академічний урок;

      - спарений( два-три 45 чи 30- хвилинних уроки.

     5. Кількості інтегрованих уроків:

     - подвоєні(інтегрування двох навчальних предметів);

     - потроєні(інтегрування трьох предметів).

Методика проведення інтегрованого уроку вимагає від учителя високого професіоналізму та ерудиції.

                         Уроки – змагання

Готуючись до уроку – змагання, учитель проводить таку роботу(п. 6, 7 розробляються всім класом):

1.     Спостереження за учнями.

2.     Проведення різноманітних тестувань, індивідуальних бесід з метою виявлення лідерів класу.

3.     Підготовка кількох школярів для роботи в ролі консультантів команд і асистентів учителя для записування отриманих балів на дошці.

4.     Опрацювання окремих ігрових ситуацій на уроках.

5.     Роз’яснення критеріїв оцінювання журі(артистизм, виразність співу, ерудиція, оригінальність виконання танку, ритмічність гри на музичному інструменті, чітка дикція під час виконання поетичного твору тощо).

6.     Визначення кількості балів, одержаних за правильну відповідь чи обґрунтоване доповнення.

7.     Виготовлення наочності, дидактичного матеріалу, добір ТЗН та музичних творів.

8.     Розподіл учнів класу на команди.

I.                   Вступне слово вчителя. Привітання . Оголошення теми, девізу уроку, порядку проведення змагання. Представлення  команд, їх капітанів, асистентів, консультантів та журі. Ознайомлення з проблемним питанням, відповідь на яке учні повинні дати наприкінці уроку.

II.                Розумова «розминка». Вона може проводитись в усній чи письмовій формі. Наприклад, розв’язування прикладів, виконання граматичних завдань, музична чи літературна вікторина тощо.

III.             Перевірка домашнього завдання. Розв’язування задач різними способами, написання творів-мініатюр, складання кросвордів природознавчої тематики.

IV.            Конкурс капітанів. Виконання завдань підвищеної складності.

V.               Конкурс творчих робіт(конкурс юних знавців музики, поезії, образотворчого мистецтва, кулінарії тощо).

VI.            Відповідь на проблемне питання уроку. Має супроводжуватися обов’язковим наведенням прикладів чи доведенням правильності висловлених думок.

VII.         Підсумкове слово журі. Підбиття підсумків змагання. Нагородження переможців.

                                Урок – подорож

Подорож – це поїздка або пересування пішки поза межі перебування. Але тільки в уяві, подумки, за допомогою власної фантазії і за сприяння тих умов, які оточують учня. При уявній подорожі може відбуватися все те, що супроводжує кожну справжню подорож – яскраві враження, позитивні емоції, цікаві зустрічі. Учні сидять за партами і одночасно вони подорожують за допомогою вказівок і порад вчителя. Тут вчитель виступає в ролі капітана корабля, ведучого, а школярі мандрівниками.

Основний позитивний момент уроку –подорожі полягає в тому, що учні відчувають себе мандрівниками-дослідниками, першовідкривачами, вченими науковцями, які вирішують важливу проблему. Вони самі роблять висновки, підсумки-узагальнення. Таким чином, урок-подорож сприяє розвиткові уяви і фантазії, мови і мислення,інтересу  до вивчення до вивчення того чи іншого предмету.

                                                      Урок – гра

Залежно від конкретної педагогічної мети уроку, його змісту, індивідуальних психологічних особливостей дітей та рівня їхнього розвитку, можна проводити сюжетно –рольові ігри з одним учнем, групою аба всіма учнями класу. Ці ігри організовують тоді, коли необхідно на практиці показати, як правильно застосовувати знання.

У процесі проведення ігор у багатьох учнів підвищується інтерес до навчального предмету. Навіть пасивні на уроках діти хочуть вступити в гру.

Ігри повніше реалізують підготовку учнів до практичної діяльності, привчають до колективних форм роботи.

Гра дарує дітям радість і захоплення, пробуджує у душі кожного з них добрі почуття, роздмухує вогник дитячої думки і творчості. Вона дає змогу привернути увагу й тривалий час підтримувати інтерес до тих важливих і складних завдань, на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається.

Ось декілька ігор, які можна використовувати на уроках в початкових класах.

Знайди помилку.

Зміст гри. На дошці можна зробити записи і запропонувати знайти помилку.

Визнач маршрут літака.

Зміст гри. Учитель викликає до дошки двох учнів(пілотів) із кожного ряду(команди). Вони ведуть літак по наміченому маршруту, який зашифрований прикладами, до яких дані три відповіді, одна з них правильна, а інші – невірні. Пілоти повинні визначити маршруті правильно. Показати стрілками правильний шлях, розв’язуючи приклади знизу вверх.

Хто більше збере ягід?

Зміст гри. На картках із зображенням ягід на зворотній стороні написані завдання. Учні, обчислюючи їх, записують відповіді на дошці, а картки складають на купку. Коли всі завдання виконані, перевіряється правильність їх обчислень і підводиться підсумок: у коо більше зібрано ягід, той і переміг.

Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати, необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:

-         готовність учнів до участі в грі;

-         забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом;

-         чітка постановка завдання гри. Пояснення гри –зрозуміле, чітке;

-         дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати;

-         не можна принижувати гідність дитини(образливе порівняння, оцінка за поразку в грі, глузування…

підсумовуючи сказане вище, можна зробити деякі висновки.

Нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати форми й методи роботи, позбавлятися шаблонів. Створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя, дають змогу враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожної дитини.

                                          Висновки

Завдання сучасної дидактики – створення відповідного навчального(освітнього) середовища, здатного забезпечити умови здобуття освіти, надання можливості кожній особистості реалізувати свої нахили, потреби та здібності; формування творчої, освіченої, всебічно розвиненої особистості, конкурентно спроможної в нових економічних умовах.

Творчі педагоги постійно вдосконалюють методику проведення класичного уроку, в  результаті чого в навчальний процес впроваджуються нестандартні уроки. Нестандартний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру.. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання і методику проведення таких занять. Найпоширеніші серед них – уроки-конференції, уроки-аукціони, уроки-ділові ігри, уроки-змагання, театралізовані уроки, уроки взаємного навчання учнів, уроки дитячої творчості, уроки-семінари, уроки-конкурси, уроки-концерти, уроки-екскурсії тощо.

Нестандартні уроки спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, бо вони глибоко зачіпають емоційно-мотиваційну сферу, формують дух змагальності, збуджують творчі сили, розвивають творче мислення, формують мотивацію навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності. Тому такі уроки найбільше подобаються учням, викликають у них творчий інтерес.

Отже, форма організації навчання є важливою дидактичною проблемою, яка безпосередньо впливає на результативний компонент навчального процесу. Вона тісно пов’язана з методами і засобами навчання, бо кінцевий результат визначається комплексом дидактичних умов, серед яких важливе місце посідають організаційні форми навчання.

Світ навколо нас цілий час вимагає креативності, вміння приймати рішення, робити відповідний вибір, оцінювання людей, явищ, речей.

Отже, найважливішим завданням школи є навчити учня думати. Другим важливим завданням є навчити як він має вчитися і для чого це йому.

            

 

            Список використаної літератури

1.     Гусак Т. Нестандартні уроки: формування відповідного ставлення школярів до учіння// Рідна школа. – 1999. - №9. – С.- 49-50

2.     Колягин Ю., Алексеєнко О.Інтеграція шкільного навчання//Початкова школа. – 2004. - №9. – С. 28-29

3.     Митник О., Шпак В. Народження нестандартного уроку// Початкова школа. – 2014. №12. – С. 11-12.

«Європа в школі. Як навчати цікаво і ефективно», Краків, 2006 р.