Розвиток креативного мислення в молодших школярів у Новій українській школі ( з досвіду роботи)

 

 

     Розвиток креативного мислення в молодших школярів у Новій українській школі ( з досвіду роботи)

     У концепції Нової української школи підкреслюється, що освіта ХХI століття – це освіта для людини, її стрижень – розвивальна культурно творча домінанта. Гуманістичні цінності освіти зумовили зміну авторитарно-дисциплінарної моделі навчання на особистісно орієнтовану. Тому актуальним є навчання  і виховання особистості, що базується на засадах індивідуалізації, створення умов для саморозвитку та самонавчання, осмисленого визначення своїх можливостей і життєвої мети. Перед освітою завжди були питання:”Чого навчити?” і ‘Як навчити?’’’ Нові соціальні запити, зміни у сфері освіти науки і виробництва вимагають від сучасної  освіти пошуку нових шляхів та засобів, які допоможуть забезпечити повноцінний розвиток здібностей, потреб і інтересів учнів у всіх сферах їхньої діяльності. Зміни в освітній політиці відбуваються на основі Державного стандарту початкової школи і мають на меті формувати людину, яка хоче і вміє самостійно вчитися; яка вміє сприймати інформацію, працювати з нею, сортувати її, осмислювати, творити.

    Тому постає проблема пошуку ефективних методів навчання молодших школярів. Найбільш ефективним на сьогодні є креативні методи навчання, тому, на мій погляд, опрацювання цієї теми є дуже актуальним.

    По-перше, креативне навчання – це навчання, занурене у спілкування, діалогове навчання, що належить до педагогічних технологій на основі ефективності управління й організації навчального процесу.

     По-друге, призначення креативного навчання полягає у тому, щоб передати знання, усвідомити цінність інших людей. Зміст роботи полягає не лише у знаннях, але й у способах мислення.

     По-третє, креативне навчання – це специфічна форма організації навчальної діяльності, мета якої – забезпечення комфортних умов, за яких кожен учень відчував би свої успіхи, інтелектуальну роботу, продуктивність навчання, недопущення домінування однієї думки над іншою.

      Креативні технології навчання містять в собі чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання, розумові і навчальні умови й процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів. Неможливо одній людині знати все, навіть у вузькій галузі, до того ж великий обсяг інформації запам’ятовують комп’ютери. Учні повинні мати інші навички: мислити, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції, шукати потрібну інформацію, інтерпретувати її і застосовувати в конкретних умовах. Саме цьому і сприяють креативні технології, які, на жаль, ще недостатньо поширені в українській школі. Тому обрана тема є актуальною.

       Мета роботи: розкрити сутність та особливості використання креативних технологій навчання у початковій школі, ознайомити зі структурою та методикою інтерактивного уроку, запропонувати фрагменти уроків, розглянути доцільність використання креативних технологій у педагогіці партнерства НУШ.

       Сучасне суспільство все більше потребує творчої особистості, яка має високий рівень адаптації і самореалізації, проектує своє майбутнє, свій шлях, ставить перед собою чіткі завдання самовиховання, самовдосконалення та самоосвіти.

       Креативність є характерною ознакою творчої людини, яка здатна за власною ініціативою реалізувати свій потенціал, з вибором відповідних способів. Це потребує зміни педагогічного супроводу, спрямування його на розвиток креативного середовища в освітній установі. Саме середовище вибудовується навколо інтересів дитини та виконує функцію адаптації школи до індивідуальних особливостей і суб’єктивних потреб учнів.

          Ефективними методами роботи є методи креативного навчання. До них належать методи, що у традиційному розумінні є інтуїтивними: “мозкового штурму”, емпатії, педагогічні методи учня, який виконує роль учителя.

          До креативних методів належать також:

-         метод  вигадування  - спосіб створення невідомого учням раніше продукту за результатами певних розумових дій;

-         метод “Якби…” – учням пропонується скласти опис та намалювати малюнок того, якщо у світі щось зміниться. Виконання подібних завдань не тільки розвине здатність уявляти, а й дозволить краще зрозуміти будову реального світу, взаємозв’язок його складових, фундаментальні основи різних наук;

-         образної картини – відтворює такий стан учня, коли сприйняття і розуміння об’єкта, що вивчається, наче зливаються, відбувається його цілісне, нерозчленоване бачення. Учень під час такої роботи не тільки думає різними масштабами, співвідносить свої знання з різних галузей знань, а й відчуває значення реальності, що зображена;

-         гіперболізації – збільшується чи зменшується об’єкт пізнання, його окремі частини або якості;

-         аглюцінації – учням пропонується поєднати непоєднувальні у реальній якості, властивості, частини об’єкта та зобразити, наприклад, гарячий сніг, солодку сіль тощо.

    У процесі навчання зв’язок методу з іншими компонентами є зворотним: метод є похідним від цілей, завдань, змісту, форм навчання; водночас він суттєво впливає на можливості їхньої практичної реалізації. Навчання прогресує настільки, наскільки “дозволяють” йому рухатися уперед застосовані методи.

Шляхи розвитку креативного мислення учнів початкових класів

         Щоб сформувати творчі здібності, дитині необхідно якнайбільше вражень про навколишній світ під час виконання різних видів діяльності, який їй подобається  найбільше, а потім – в усіх притаманних учням видах діяльності( гра, малювання, конструювання, читання та розігрування сюжетів знайомих літературних творів, складання казок, віршів, робота з геометричним матеріалом, експериментування тощо). Формуючи в учнів інтерес до будь-якого з цих видів діяльності, вдається захопити дитину процесом творчості.

         Серед шляхів розвитку творчих здібностей, пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей підкреслюється необхідність використання в роботі з учнями початкових класів різноманітних завдань – навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних, творчих.

          Зважаючи на це вважаю, що розвитку творчих здібностей сприяють:

-         словесні творчі завдання на добір рими, складання початку чи закінчення вірша;

-         складання казки за малюнком;

-         складання скоромовок;;

-         словесне малювання;

-         творчі списування текстів;

-         вилучення зайвого.

Для розвитку творчих здібностей використовую метод гри.

В іграх діти не тільки відображають реальне життя, але й перебудовують його.

           На уроках української мови використовую такі ігри:

Гра “З яких звуків складається слово?”

Мета гри – навчити дитину вслухатися в слово, чути звуки, з яких воно складається, визначати послідовність звуків.

Гра”Заміни звук”.

Гра вдосконалює фонематичний слух, розвиває уяву, розумові операції аналізу і синтезу.

             На уроках математики використовую навчальні ігри “Розумові розминки”.

Гра “Чому так трапилось?”

Річка вийшла з берегів і затопила навколишнє поле.

Гра’’Висновок’’: Оленка старша за Марійку, а Марійка старша за Миколку. Хто найстарший? Хто наймолодший?

             Використовуючи у роботі інтерактивні методи: ‘’Займи позицію’’, ‘’Прес’’, організовую ігри: ‘’Мікрофон’’, ‘’Акваріум’’, ‘’Карусель’’. Методи інтерактивного навчання дають змогу швидко активізувати пошуково-пізнавальну діяльність учнів, максимально розкривають їх таланти.

             Основна ідея мого досвіду полягає у відмові від механічного перенесення знань, у проблемно-пошуковій діяльності учнів, які йдуть шляхом наукового дослідження до формування проблем, гіпотез, пошуку шляхів їх розв’язання , формування понять та їх пояснення. Учитель здійснює супровід учнів, дає певні рекомендації, спонукає їх до творчої діяльності, демонструє певний спосіб дій. Креативне навчання передбачає індивідуально-орієнтовану роботу вчителя з учнями. Першочерговим завданням є розвиток у школярів здібностей до самостійного формування нових знань, умінь, способів дій. Головним фактором креативного навчання є ініціативність учнів. При цьому кожен учень із об’єкта педагогічного впливу перетворюється на суб’єкт спілкування. Він відповідає за свою діяльність так само, як і вчитель за свою. Не із кожного учня можна ‘’зробити’’ креативну особистість. Креативне навчання  - це процес постійної співпраці вчителя та учня. Навчальний процес організовується як живий контакт партнерів, зацікавлених один в одному та в справі, якою вони займаються разом. Креативне навчання має характерну рису: навчальний процес зливається з життям, із рішенням реальних творчих задач.

         Розкриваючи тему ‘’Розвиток креативного мислення учнів’’, спираюся на активну модель навчання та частково на інтерактивну (робота в парах, робота в групах), як спеціальну форму організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Використовую методи: дослідницький, пошуковий, пояснювально-ілюстративний.

          У процесі педагогічної діяльності прийшла до висновку, що саме ігри, моделювання, розв’язування прикладних та винахідницьких задач, самостійна робота, дослідно-експериментальна діяльність, робота над проєктами сприяють формуванню креативної особистості.

У кожній навчальній темі можна створити умови для креативної діяльності.

             Уроки планую таким чином, щоб:

-         навчальний процес має позитивний емоційний зміст. Саме емоційно-актуальний початок уроку сприяє формуванню творчої атмосфери. Для цього використовую афоризми, приказки та прислів’я, уривки віршів, картини відомих художників тощо;

-         учні розуміли, що творчість починається саме із сумніву. Дуже дієвим на даному етапі є створення проблемних ситуацій.

Учитель має будувати кожен урок так, щоб в учнів постійно був стійкий інтерес до предмету та процесу пізнання, навчальна активність, бажання творити і пізнавати. Саме креативне навчання  цьому й сприяє. Впровадження нових педагогічних підходів, що передбачають креативне навчання як вчителів, так і учнів, грунтуються на одночасному використанні мультимедійних засобів, комп’ютерів та Інтернету, дозволяє зробити освітній процес більш інтенсивним, інтерактивним, якісним. Найкращий результат досягається шляхом застосування таких методів, які є діяльнісними, компетентнісними, інтегративними як взаємне навчання, самоорганізація, емпіричне навчання з використанням ресурсів та проблемно орієнтоване навчання, рефлексія, критичний самоаналіз, а також поєднання цих методів у будь-яких варіантах.